Перейти до основного вмісту

Відгук на твір мистецтва "Фільм Аватар"

Декілька років назад, світу було представлено новий фантастичний фільм під назвою «Аватар». Продюсером та режисером цього фільму є канадський кінорежисер Джеймс Камерон, відомий своїм попереднім фільмом «Титанік». Нагадаю що фільм «Титанік», знятий у 1997 році, є класикою світового кіно.Сценарій фільму «Аватар» Джеймс написав ще давно, але вирішив зняти фільм лише зараз, оскільки тоді не було технологій, які змогли би зробити фільм таким, яким його уявляв собі режисер.

Дивився я цей фільм у  кінотеатрі , у 3D-окулярах, що перетворювали плоске зображення на реальність. Спец-ефекти були неймовірними й переносили мене у той світ. Але мене більш вразили події які відбуваються у фільмі.

Дія розгортається на планеті Пандора, де люди розгорнули свою військову базу, щоб добувати надзвичайно дорогий мінерал Анобтаній. Але їхня діяльність шкодить навколишньому середовищу, що призводить до конфлікту з На’ві – розумними мешканцями Пандори, що схожі на людей. Вони більше людей заввишки, мають синю шкіру та мають по чотири пальці на руках і ногах. Люди створили декількох аватарів – істот, що мають вигляд На’ві, але керуються людьми за допомогою мозкового зв’язку. Головний герой фільму Джейк Саллі керує одним з таких аватарів, його задача налаштувати контакт із мешканцями планети та умовити їх покинути місцевість, щоб люди змогли добувати мінерал. Якщо вони не погодяться піти, люди виселять їх силою.

Але під час життя Джейка разом із На’ві, він закохується у одну з жінок їхнього племені. Почувши природу цієї планети він вирішає встати на бік туземців. Дипломатично вирішити проблему з людьми не вдається, люди не підуть з планети, тому Джейк зібравши велику армію туземців, шляхом об’єднання декількох племен, починає вирішальну битву з людьми.

Дивлячись цей фільм я відчув себе на місці головного героя. Мені здалося, що я насправді пережив ці події, я майже вірю у це, бо я хочу щоб це було насправді. Я отримав величезну кількість емоцій які не можливо описати, їх можна лише відчути. Цей фільм проник мені глибоко у серце і зберігся в ньому не як фільм, а як реальна подія. Я хочу сказати, що цей фільм варто подивитись кожному, хто хоче не побачити, а відчути інший світ, світ у якому істоти живуть у гармонії з природою!

Окрім спец-ефектів не малу роль зіграла гра акторів, особливо Сигурні Уївер, видатної акторці відомої грою в інших фільмах Джеймса Камерона. Ідея та насиченість фільму також були на висоті, одразу можна сказати, що Джеймс має дуже гарну уяву. Цей фільм справдив мої очікування і навіть більше.На мій погляд цей фільм не даремно став найкасовішим фільмом за всю історію світового кіно. І хто би що не говорив про нього, я все одно не зміню своєї точки зору та буду відстоювати її!

Коментарі

  1. Матеріал отримав. Зауваження можемо обговорити під час зустрічі. Дякую, пане Назаре.

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

"Втеча з Шоушенка" - мій відгук на фільм

Цей фільм я побачив ще десь 1-2 роки тому назад, але він настільки міцно закарбувався в моїй пам'яті і я настільки часто передивлявся його, що вирішив сьогодні написати відгук про фільм. «Втеча з Шоушенка» - це просто шедевр, після його перегляду я ще декілька днів не міг повністю повернутися до реальності, адже емоції переповнювали мене. Він відноситься до виду фільмів, які дивишся, не натискаючи на паузу, без попкорну, чаю та пива, щоб не пропустити жодної секунди, де висловлювання, рідкісні, але точні, впиваються в мозок і змушують інакше дивитися на світ. «Втеча з Шоушенка» - це та висота, яка нинішнім режисерам навіть і не снилася. Цей фільм змусив переосмислити життя і погляди на час... Як довго можуть тривати 5 хвилин? А два місяці в карцері? А 20 років за гратами? Наскільки Енді Дюфрейн прагнув вижити? Якщо судити по 100-бальній системі, то на всі сто. Енді Дюфрейн є чудовим прикладом завзятості, терпіння і стійкості, адже він жив надією. Скільки таких людей з непохитною

Проблема спорту в Україні

            Чи потрібно взагалі сьогодні говорити про спорт і реформування української спортивної системи? Наскільки це актуально тоді, коли Україна переживає великі політичні й економічні труднощі і веде війну?              На мій погляд, безумовно, потрібно — і, як мінімум, з двох причин. По-перше, спорт — це змагальна діяльність, організована за правилами чесного суперництва. А конкуренція за правилами — основа демократії. І як такий спорт об'єктивно несе в собі потенціал побудови громадянського суспільства, горизонтальних суспільних взаємозв'язків. Тобто того, що необхідне Україні, аби стати європейською державою. А по-друге, реформа спорту потребує мінімальної витрати коштів і часу, порівняно з вирішенням інших соціальних проблем. І вона може стати моделлю, успішним зразком перетворень, які зроблять нашу країну повноцінним членом європейської спільноти.            Говорячи про спорт, слід розділити спорт вищих досягнень і масовий спорт. Два ці напрями відповідають де