Перейти до основного вмісту

Проблема спорту в Україні


            Чи потрібно взагалі сьогодні говорити про спорт і реформування української спортивної системи? Наскільки це актуально тоді, коли Україна переживає великі політичні й економічні труднощі і веде війну? 
            На мій погляд, безумовно, потрібно — і, як мінімум, з двох причин. По-перше, спорт — це змагальна діяльність, організована за правилами чесного суперництва. А конкуренція за правилами — основа демократії. І як такий спорт об'єктивно несе в собі потенціал побудови громадянського суспільства, горизонтальних суспільних взаємозв'язків. Тобто того, що необхідне Україні, аби стати європейською державою. А по-друге, реформа спорту потребує мінімальної витрати коштів і часу, порівняно з вирішенням інших соціальних проблем. І вона може стати моделлю, успішним зразком перетворень, які зроблять нашу країну повноцінним членом європейської спільноти.
           Говорячи про спорт, слід розділити спорт вищих досягнень і масовий спорт. Два ці напрями відповідають державним запитам і замовленням — на престиж нації і на здоров'я нації, відповідно. 
          Престиж нації — це зміцнення авторитету країни на міжнародній арені завдяки успіхам її спортсменів. Це маркер упізнавання й позитивної ідентифікації України у світі: яскраві того приклади — Андрій Шевченко, брати Клички, Василь Ломаченко та інші герої спорту. Коли українські спортсмени стоять на п'єдесталах великих змагань, коли піднімається наш прапор і звучить наш гімн, ми відчуваємо гордість за свою країну й отримуємо потужний заряд позитивних емоцій та натхнення. Хоча, зрозуміло, спортивні успіхи не повинні декорувати соціальні проблеми й заміняти людям достойне життя, як це відбувається в деяких тоталітарних суспільствах. 
        Що ж стосується здоров'я нації, то масове залучення людей до занять спортом значно підвищує якість життя в різних аспектах, є засобом досягнення благополуччя. 
        Стан спорту в Україні на сьогодні, в дуже скрутному становищі. Проведення різних спортивних заходів стає можливим тільки за допомогою спонсорів, дуже важкі умови для тренувань у спортсменів, морально застаріле спортобладнання і т. ін. Зараз, як ніколи, необхідно вливати значні кошти в спорт, так як Україна перебуває на стадії формування свого іміджу на світовій арені. Адже це є дуже важливим фактором, щоб світова громадськість рахувала Україну, як спортивну державу.
       Наше завдання — будувати свою країну і робити її зручною для життя. Правильна організація спорту за сучасними стандартами допоможе державі використовувати спорт як унікальний інститут з оздоровлення нації, як модель соціальних відносин відкритого суспільства успішних і щасливих людей. 
       Тому ми сьогодні говоримо про спорт і про те, що його треба починати реформувати прямо зараз.



Цюпило Назар

                Джерела:
https://dt.ua/internal/sport-v-ukrayini-perspektivi-mozhlivosti-smisli-241146_.html
https://knowledge.allbest.ru/sport/2c0b65625b3bc78b5d53b89521316c37_0.html
http://osvita.ua/vnz/reports/sociology/12437/
https://uk.wikipedia.org/wiki/

Коментарі

  1. Ваш матеріал дуже подібний до того, що я вже читав у когось із ваших однокурсників, пане Назаре. Але... довести подібність не можу...

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Відгук на твір мистецтва "Фільм Аватар"

Декілька років назад, світу було представлено новий фантастичний фільм під назвою «Аватар». Продюсером та режисером цього фільму є канадський кінорежисер Джеймс Камерон, відомий своїм попереднім фільмом «Титанік». Нагадаю що фільм «Титанік», знятий у 1997 році, є класикою світового кіно.Сценарій фільму «Аватар» Джеймс написав ще давно, але вирішив зняти фільм лише зараз, оскільки тоді не було технологій, які змогли би зробити фільм таким, яким його уявляв собі режисер. Дивився я цей фільм у  кінотеатрі , у 3D-окулярах, що перетворювали плоске зображення на реальність. Спец-ефекти були неймовірними й переносили мене у той світ. Але мене більш вразили події які відбуваються у фільмі. Дія розгортається на планеті Пандора, де люди розгорнули свою військову базу, щоб добувати надзвичайно дорогий мінерал Анобтаній. Але їхня діяльність шкодить навколишньому середовищу, що призводить до конфлікту з На’ві – розумними мешканцями Пандори, що схожі на людей. Вони більше людей заввишки, мають с

"Втеча з Шоушенка" - мій відгук на фільм

Цей фільм я побачив ще десь 1-2 роки тому назад, але він настільки міцно закарбувався в моїй пам'яті і я настільки часто передивлявся його, що вирішив сьогодні написати відгук про фільм. «Втеча з Шоушенка» - це просто шедевр, після його перегляду я ще декілька днів не міг повністю повернутися до реальності, адже емоції переповнювали мене. Він відноситься до виду фільмів, які дивишся, не натискаючи на паузу, без попкорну, чаю та пива, щоб не пропустити жодної секунди, де висловлювання, рідкісні, але точні, впиваються в мозок і змушують інакше дивитися на світ. «Втеча з Шоушенка» - це та висота, яка нинішнім режисерам навіть і не снилася. Цей фільм змусив переосмислити життя і погляди на час... Як довго можуть тривати 5 хвилин? А два місяці в карцері? А 20 років за гратами? Наскільки Енді Дюфрейн прагнув вижити? Якщо судити по 100-бальній системі, то на всі сто. Енді Дюфрейн є чудовим прикладом завзятості, терпіння і стійкості, адже він жив надією. Скільки таких людей з непохитною