Чи потрібно взагалі сьогодні говорити про спорт і реформування української спортивної системи? Наскільки це актуально тоді, коли Україна переживає великі політичні й економічні труднощі і веде війну? На мій погляд, безумовно, потрібно — і, як мінімум, з двох причин. По-перше, спорт — це змагальна діяльність, організована за правилами чесного суперництва. А конкуренція за правилами — основа демократії. І як такий спорт об'єктивно несе в собі потенціал побудови громадянського суспільства, горизонтальних суспільних взаємозв'язків. Тобто того, що необхідне Україні, аби стати європейською державою. А по-друге, реформа спорту потребує мінімальної витрати коштів і часу, порівняно з вирішенням інших соціальних проблем. І вона може стати моделлю, успішним зразком перетворень, які зроблять нашу країну повноцінним членом європейської спільноти. Говорячи про спорт, слід розділити спорт вищих досягнень і масовий спорт. Два ці напрями відповідають де